Будь ерудитом!

Дізнайся, прочитавши дану статтю ІСТОРІю ВИНИКНЕННЯ ФОТОГРАФІЇ

Історія виникнення фотографії почалася набагато раніше, ніж багато хто може собі уявити. Більше того, якщо в якості відправної точки для відліку історії фотографії взяти перші випадки застосування світла для отримання зображень, то вийде, що цьому мистецтву вже більше 1000 років – адже ще в X столітті арабський математик і вчений Альгазена з Басри, який вивчав поведінку світла і писав про основні принципи оптики, зауважив цікавий природний феномен. Він виявив перевернуті зображення на білих стінах затемнених кімнат і наметів, поставлених на берегах Перської затоки – зображення проходило через невеликий круглий отвір в стіні, у відкритому запоні намету. Отриману таким чином камеру-обскуру вчений використовував для того, щоб спостерігати за затемненнями сонця – вже в той час було відомо про те, що дивитися на сонце неозброєним поглядом може бути небезпечно.

Пізніше були спроектовані портативні камери-обскури, які представляли собою невеликі дерев'яні ящики, оснащені дзеркалом, які дозволяли проектувати зображення на матову пластинку. Цими пристроями часто користувалися художники, а знаменитий Леонардо да Вінчі навіть детально описав камеру-обскуру у своєму трактаті «про живопис».

Камера обскура була важливим попередником сучасної фотографії, але при цьому вона не дозволяла закріплювати отримані за її допомогою зображення. Тому серйозно говорити про історію виникнення фотографії можна тільки з XIX століття, коли в 1725 році професор Галльського університету в Німеччині, Йоганн Гейнріх Шульце, відкрив феномен світлочутливості хлориду і нітрату срібла. Під час дослідів, які проводив вчений, стало помітно, що речовина, яка потрапляє на сонячне світло, темніє, в той час як в темряві з нею нічого не відбувається. Ця подія виявилася ключовою для історії фотографії в XIX столітті. Втім, до повноцінної фотографії було ще далеко – адже Шульце не придумав, як закріпити зображення, отримане за допомогою світлочутливих речовин.

Вперше закріплене зображення вдалося отримати в 1822 році – майже через 100 років після відкриття світлочутливих речовин! Це зробив француз Жозеф Нісефор Ньєпс. Однак це зображення не збереглося, як і перша з існуючих фотографій – зроблена ним же в 1826 році знімок «вид з вікна», отримана за допомогою камери-обскури на олов'яній платівці, покритій тонким шаром асфальту. Незважаючи на те, що для історії виникненння фотографії ця подія мала величезне значення, до повноцінної фотографії було ще дуже далеко. Однак у методу Ньєпса була одне цікава перевага – після травлення асфальту виходило рельєфне зображення, і його легко можна було розмножити на будь-якій кількості примірників.

Наступній події, яка стала важливою віхою в історії виникнення фотографії, ми зобов'язані учневі Ньєпса – Луї Дагеру. Саме Дагер зміг розробити відносно простий і придатний для масового застосування спосіб закріплення фотозображень. Основна ідея Дагера полягала в тому, щоб отримувати зображення за допомогою парів ртуті. Спочатку він проводив досліди з біхлоридом ртуті, але при цьому виходили дуже слабкі зображення. Тоді він вирішив удосконалити процес, експериментуючи з цукром і закисом хлору, і в 1837 році, після одинадцяти років дослідів, він, нарешті, зміг придумати перспективний спосіб закріплення. Вдосконалений варіант полягав у використанні підігрітих парів ртуті та обов'язковому змиванні частинок срібла, що не піддалися дії світла, за допомогою насиченого розчину кухонної солі.

Дагеротип (а новий спосіб отримав на честь свого творця саме таку назву) виявився найважливішим етапом в історії виникнення фотографії. Цей спосіб був відносно простим, і тому швидко став масовим. Втім, він не був позбавлений недоліків. Крім того, що для прояву знімків використовувалися токсичні пари ртуті, час експозиції досягав 30 хвилин, і тому отримувати знімки людей було досить важко – спробуйте нерухомо просидіти протягом півгодини.

Подальша подія, яка здійснила великий вплив на історію виникнення фотографії, відбулася в Англії, коли в 1840 році Вільям Тальбот розробив спосіб створення позитивної копії на сольовому папері з паперового негативу, за допомогою якого можна створити будь-яку кількість наступних копій. Ця технологія поєднувала в собі високу якість і можливість копіювання. Тальбот назвав цю технологію «калотипією», а неофіційно її охрестили «толботипією». Ця технологія в чомусь стала основою сучасної плівкової фотографії.

Варто відзначити, історія виникнення фотографії розвивалася нерівномірно, і часто в різних місцях придумувалися схожі способи фотографії приблизно в один і той же час.

У 1851 році англієць Фредерік Скотт Арчер придумав новий спосіб отримання негативних фотографічних зображень на фотопластинках із застосуванням колоїдної емульсії. Цей спосіб здійснив величезний вплив на історію виникнення фотографії, і він застосовувався протягом кількох наступних десятиліть для друку знімків. Більше того, цей спосіб застосовувався практично без змін аж до кінця XX століття для виробництва друкарських кліше.

Використовуючи колоїдну емульсію, Арчер в середині 50-х років XIX століття розробив свою технологію фотографії, яку він назвав «амбротипія». В результаті цього процесу виходив скляний негатив, який виглядав як позитив, коли накладався на чорний фон. Новий спосіб виявився більш технологічний, ніж дагеротипія, і тому наприкінці 1850-х амбротипія виявилася популярнішою. До того ж, для цього способу фотографування час експонування виявився набагато меншим, і тому робити фотографії таким чином набагато простіше – цей факт не міг не вплинути на історію виникнення фотографії.

Амбротипія зробила фотографію більш простим процесом, але при цьому вона залишалася дуже недешевим задоволенням. Тому були зроблені спроби винаходу технології, яка могла б реалізувати всі переваги амбротипів, і при цьому виявитися дешевшою. Історія виникнення і розвитку фотографії просунулася вперед ще на один етап, коли в кінці XIX століття був винайдений тінтайп (друга назва – феротипія). У цій технології замість дорогої скляної пластини використовуються листки заліза або олова, які покриваються чорною емаллю. Нові матеріали дозволили помітно знизити вартість виробництва знімка, а також значно збільшили термін зберігання завдяки наявності лаку на металевій поверхні. Ця технологія виявилася настільки успішною, що застосовувалася до середини 1950-х років, коли з'явилися плівкові технології.

Важливою віхою в історії виникнення фотографії стала поява фотоплівки. І тут не обійшлося без людини, яка визначила напрям розвитку фотографії. Мова йде про Джорджа Істмена, засновника компанії Кодак. Все почалося з того, що Істмен, будучи пристрасним фотографом, звернув свою увагу на способи зниження вартості цього захоплення. Після серії експериментів і наукових пошуків Істмен придумав річ, яка здається нам настільки простою і логічною, що не відразу стає зрозуміло, яке велике значення має це відкриття. Фотоплівка, придумана Істменом, дозволила спростити процес. Однак Істмен був не тільки талановитим інженером – крім іншого, він виявився генієм того, що зараз називається «маркетинг».

Істмен розробив спеціальну камеру, яка працювала з його плівкою. Ця камера продавалася з уже зарядженою плівкою. Після того, як плівка була відзнята, камера просто віддавалася в спеціальні майстерні «Кодак» – клієнтам Істмена не потрібно було самим займатися проявленням фотографій! Це зробило величезний вплив на історію розвитку фотографії – адже тепер, для того, щоб отримати знімки, не потрібно було вникати в тонкощі процесу – досить було просто знімати! Саме про це говорив рекламний лозунг Істмена – «Ви тиснете на кнопку, ми робимо все інше».

Однак перша камера, яку він випустив у 1888 році, коштувала 25 доларів – досить багато для того часу. Для багатьох це було не по кишені. Проте винахідливий Істмен придумав, як знизити вартість. У 1900 році в історії виникнення фотографії відбулася подія, завдяки якій вона стала по-справжньому масовим захопленням. Справа в тому, що саме в цей час Джон Істмен випустив камеру «Box Brownie», яка коштувала всього 1 долар! Така низька ціна пояснювалася просто – камера збиралася з картону й дерева, проте для масового користувача це було не принципово.

Нова історія фотографії почалася разом з появою кольорової плівки. Незважаючи на те, що формально історія кольорової фотографії почалася ще на початку XX століття, активне поширення цієї технології почалося тільки в 30-х роках. Саме в той час з'явилися плівки AGFAcolor і Kodachrome. Активне впровадження кольорової фотографії зробило фотографію ще більш близькою і зрозумілою масовому глядачу. Впровадження кольорової фотографії йшло відносно повільно – справа в тому, що для прояву кольорових плівок необхідна спеціальна техніка і цей складний процес важко виконати вдома. Однак з часом, розвинена інфраструктура фотолабораторій дозволила вирішити цю проблему.

Ще новіша історія фотографії почалася разом з появою цифрової фотографії. Завдяки тому, що в цифрових фотокамерах замість фотоплівки використовується світлочутлива ПЗС-матриця – аналогова мікросхема, що складається зі світлочутливих фотодіодів, при знімку зображення оцифровується і зберігається в двійковому вигляді. Такий підхід до фотографії дозволяє сильно спростити процес фотографії, оскільки тепер можна автоматизувати всі необхідні для вдалого знімка налаштування. Крім того, цифрова фотографія дозволила зробити камери набагато більш компактними і зручними для фотографа. Незважаючи на те, що ще недавно професійні фотографи ставилися до цифрової фотографії дуже насторожено, на сьогоднішній день можна не сумніватися – ера цифрової фотографії наступила всерйоз і надовго.

(Ти прочитав незнайомі терміни, назви предметів? У курсі шкільної фізики ти обов´язково з ними познайомишся. Не терпиться - мережа Інтернет в твоєму розпорядженні. Матеріали з даної теми ти вивчиш на уроках фізики 9 класу в розділі „Світлові явища)