Технологічний і соціальний прогрес вимагає умінь швидко адаптуватися до сучасних вимог суспільства, змінюватися і вдосконалюватися на основі самостійно набутих знань, знаходити шляхи розв’язання професійних і соціальних завдань у будь-яких нестандартних ситуаціях. Сьогодні мало володіти одним простим способом мислення. Сучасне високо диференційоване суспільство базується на безлічі соціальних раціональностей, великих обсягах накопиченої інформації, опрацювання якої потребують нерідко відмінних технік мислення. Та й сама наука також все більше заохочує нові стилі мислення, нові процедури доведення, нарешті, авторського підходу до формулювання та вирішення теоретичних і практичних завдань. Таким чином, трансформація самого способу життя сучасного людства обґрунтовує значущість володіння комплексними навичками мислення, насамперед критичного і творчого.

Критичне мислення – це здатність особистості до самостійного оцінювання дійсності, інформації, знань, думок і тверджень інших людей, уміння знаходити ефективні рішення з урахуванням існуючих стереотипів і розроблених критеріїв.

У дослідженнях зазначено, що критичне мислення − це тип мислення, спрямований на вирішення проблем, зокрема: дослідження лінії аргументації (гіпотези, критеріїв, дефініцій, аргументів, фактів тощо), аналіз альтернативних рішень; прогнозування й оцінювання наслідків.

У працях О. Пометун подано характеристику розвитку критичного мислення як однієї із сучасних технологій навчання, що тісно пов’язана з інтерактивним навчанням. Дослідник С. Терно, визначаючи критичне мислення як різновид наукового мислення, пропонує шляхи його формування в старшокласників на уроках за допомогою спеціальної системи пізнавальних задач і завдань. Деякі елементи теорії та практики розвитку критичного мислення в учнів основної школи знаходимо в працях фахівців з методики навчання учнів закладів загальної середньої освіти (К. Баханов, Н. Гупан, О. Турянська, О. Удод, Г. Фрейман та ін.).

Технологія розвитку критичного мислення включає в себе безліч методів та прийомів, різноманітних форм, у тому числі квести та веб-квести, що відповідає культуральним запитам молоді і є відгуком на впровадження ІКТ в усі сфери суспільного життя. Використання сучасних квест-технологій на уроках дозволяє учневі бути активним учасником освітнього процесу, набувати не тільки предметних, а й соціальних та життєвих компетентностей.Не менш важливим є те, що такі технології підвищують рівень пізнавальної активності, мотивації учнів до навчання, і як наслідок – якість навчання.

На сьогоднішній день проблему створення та використання квестів в освітньому процесі активно вивчають зарубіжні та вітчизняні науковці: Б. Додж, Т. Марч, М.В. Андрєєва, Я.С. Биховський, О.Л. Гапєєва, М.С. Гриневич, Л.А. Іванова, Н.В. Кононець, Г.Л. Шаматонова та ін.

Вбачаю, що використання технології розвитку критичного мислення, квести та веб-квести виконають завдання , що стоять перед вчителем сьогодні, а саме:

• визначення комплексу умов для використання технології розвитку критичного мислення на уроках;
• розвиток предметних, соціальних та громадянських компетенцій учнів;
• підвищення пізнавальної активності учнів, мотивації до навчання;
• розвиток асоціативного та творчого мислення;
• розвиток уміння розв’язувати складні комплексні завдання; навчатися впродовж життя.

Найкращими методами та прийомами формування критичного мислення в учнів на уроках вважаю: веб-квести, «Дерево передбачень», «Зигзаг», «Ромашка Блума», проблемні питання, правильні і неправильні судження, «Мозковий штурм», «Шість капелюхів Едварда де Боно», «Коло ідей», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Обери позицію», «Критичне читання тексту», «Читання з передбаченням», метод «Прес», «Метод проектів», стратегії аналізу проблемних ситуацій «Фішбоун» тощо.

Визначено, що конструктивну основу технології розвитку критичного мислення становить базова модель трьох стадій організації навчального процесу: виклик – осмислення – рефлексія.

Серед безліч існуючих сьогодні методів і прийомів розвитку критичного мислення під час організації навчального процесу доцільно звернути увагу на одну з сучасних технологій, яка допомагає учню знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати, розв’язувати поставлені завдання, розвивати пізнавальну діяльність і формувати ключові компетентності учня, – це квест-технологія.

Веб-квест дає можливість учням ефективно використовувати інформацію, яку вони знаходять у мережі. Ця технологія, яка розвиває їх критичне мислення, орієнтована на учнів, занурених у процес навчання.

Завдяки конструктивному підходу до навчання учні не лише добирають і упорядковують інформацію, отриману з Інтернету, а також скеровують свою діяльність на поставлене перед ними завдання. Це технологія дозволяє працювати в групах (від трьох до п’яти чоловік), розвиває конкурентність і лідерські якості.

• з’ясувати, що ж таке квест? Визначень є багато, але всі можна обєднати в одне. А саме :Квест( в перекладі з англійської) це пошук, пригода , зазвичай ігрова, під час якої гравцям треба пройти перешкоди для досягнення певної мети. Квест – це ігрова технологія, тобто форма взаємодії педагога і дітей, яка сприяє формуванню вмінь розв’язувати завдання на основі компетентного вибору альтернативних варіантів через реалізацію певного сюжету. Під час гри команди( групи) розвʼязують певні логічні задачі, будують оптимальні маршрутні переміщення та шукають відповіді використовуючи підказки.

Урок –квест може бути , як завершеним в межах одного уроку, так і довготривалим проектом протягом кількох уроків, а той всього навчального року.

Квест можна створити самостійно та використати на уроці , щоб перетворити освоєння навчального матеріалу в місію, а звичайну тему в завдання надзвичайної важливості.

Квест передбачає певний сюжет гри. Педагог із компетенціями організатора гри цінується високо- цей напрям в освіті нині називають одним із найперспективніших.

Змістова лінія квесту включає:

1)Вступ, керівництво до дії визначення часових рамок, попередній план роботи:

2)Завдання квесту – чітко визначений результат;

3)список інформаційних ресурсів ( на паперових чи електронних носіях);

4)опис процедури роботи( маршрутний лист);

5) розробка параметрів оцінювання , яка залежить від типу поставлених завдань;

6) висновок- аналіз досвіду, здобутого учасниками квесту;

Технологія веб-квесту (Webquest) залучає до гри в мережі , вимагаючи використання електронних ресурсів та змістова лінія квесту лишається такою ж, розширюючи можливості використання різноманітних джерел та збільшуючи ефективність їх використання. Технологія веб-квесту гармонійно й легко впроваджується в сучасний освітній процес, забезпечуючи гуманність, актуальність, активність і доброзичливість суб’єктів навчання.

Дана тема тісно переплітається із темою моєї самоосвіти, що базується на самостійній роботі учня на уроці. Завдяки використанню квестів на уроках розкривається творчий потенціал учня розвиваються дослідницькі навички. Позитивним фактором можна вважати й варіативність виконання смислового завдання технології: самостійне та колективне, завдяки цьому у вихованців розвивається сумлінне контролювання своєї самоосвіти та вміння відстоювати свою думку, іти на компроміси й конструювати спільне рішення завдань, коректно розподіляючи ролі між виконавцями квесту.

Впровадження технології розвитку критичного мислення та квестів зокрема на уроках дає змогу:

• розвивати творчі здібностей, формувати нестандартне, креативне мислення, що вчить учнів розв’язувати складні комплексні завдання, відповідати на проблемні запитання, складати і заповнювати різного типу та складності схеми, таблиці тощо;

• підвищувати інтерес до вивчення предмету, що, у свою чергу, сприяє створенню позитивної атмосфери співпраці вчителя з учнем;виховувати особистість з толерантним відношенням до думок іншого;
• Ігрові етапи сприяють ровитку комунікабельності важливої риси сучасного життя.