Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСереда, 2018-02-21, 2:08 PM

Гурток "ФІЗИКА ДИВОВИЖНОГО" Старочуднівськогутя...

Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [18]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 23
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Закон України "Про освіту"(проект)

Проект

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про освіту»

Освіта - основа інтелектуального, культурного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Метою освіти є всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей людини як особистості, здатної до етично відповідальної участі у житті суспільства, та забезпечення потреб суспільства у кваліфікованих фахівцях.

 

Розділ I Загальні положення

Стаття 1. Законодавство України про освіту

Законодавство України про освіту базується на Конституції України і складається з цього Закону, інших актів законодавства України та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

 

Стаття 2.Право на освіту

 

3. Особа має право здобути ступінь професійної та вищої освіти за кошти державного або місцевого бюджету один раз, крім випадків, передбачених законодавством. Громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету для здобуття певного ступеню професійної та вищої освіти, мають право повторно безоплатно здобувати цей ступінь професійної та вищої освіти за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету витрачених коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Іноземці, особи без громадянства здобувають освіту в закладах освіти України відповідно до законодавства та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

5. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівне з громадянами України право на освіту.

 

Стаття 3. Державна політика у сфері освіти

3. Засадами державної політики у сфері освіти є:

її обґрунтованість статистичними даними та науковими дослідженнями;

забезпечення рівності між закладами освіти у питаннях якості освіти;

забезпечення рівного доступу до освіти незалежно від будь-яких обставин та ознак; позитивні дії для забезпечення рівного доступу до освіти;

інституційне відокремлення здійснення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти;

прозорість і публічність прийняття та реалізації управлінських рішень;

фінансова, академічна та адміністративна автономія закладів освіти у межах, визначених законодавством;

сприяння навчанню впродовж життя;

інтеграція у міжнародне освітнє та наукове середовище.

4. При формуванні мережі закладів дошкільної та середньої освіти органи управління освітою зобов'язані забезпечити:

максимально можливу рівність якості освіти в усіх державних та комунальних закладах та рівність у доступі до освіти;

достатню кількість місць у закладах освіти державної та комунальної форми власності для забезпечення потреб усіх громадян, які проживають на відповідній території.

 

Стаття 4.Основні принципи освіти

Стаття 6.Освітній процес і громадсько-політична діяльність у закладах освіти

1. Освітній процес у закладах освіти є вільним від втручання політичних партій, громадських організацій та релігійних організацій.

2. Залучення осіб, що навчаються, до участі в політичних акціях і релігійних заходах під час освітнього процесу не допускається.

3. Належність особи до будь-якої політичної партії, релігійної організації, що діють відповідно до Конституції України, не є перешкодою для її участі в освітньому процесі.

4. Особи, що навчаються, та особи, що навчають, можуть створювати у закладах освіти первинні осередки громадських організацій, членами яких вони є.

 

Стаття 7.Заклади освіти і релігійні організації

Заклади освіти в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім закладів духовної освіти.

 

Розділ IІ. Система освіти

Стаття 8. Форми здобуття та види освіти

1. Особа має право реалізувати право на навчання впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти.

Держава підтримує, визнає та заохочує всі ці види освіти.

2. Формальна освіта здійснюється за освітніми програмами відповідно до визначених цим Законом та іншими нормативними актами рівнів освіти, галузей знань і спеціальностей. Формальна освіта здобувається у закладах освіти, які мають ліцензію.

Формальна освіта передбачає досягнення визначених державними стандартами результатів освіти (засвоєння знань, умінь і навичок). Здобуті результати освіти підтверджуються відповідним документом про освіту в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

3. Неформальна освіта- організоване навчання з метою здобуття нових знань та вмінь, отримання чи підвищення професійних навичок, не передбачає здобуття рівня освіти і отримання документа про освіту, встановленого законодавством України, та здобувається у закладах освіти, установах та організаціях, що не підлягають ліцензуванню та акредитації.

4. Інформальна освіта (самоосвіта) є самоорганізованою та не передбачає інституціолізованих форм.

5. Результати неформальної освіти можуть бути підтверджені у системі формальної освіти у випадках та порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти.

6. Якщо в нормах цього Закону не зазначено інше, термін «освіта» означає формальну освіту.

7. Освіта може здобуватися у денній, заочній, вечірній, дуальній дистанційній, індивідуальній, екстернатній формах. Форми здобуття освіти можуть бути поєднані.

8. Заклади освіти можуть пропонувати різні форми здобуття освіти відповідно до їхніх організаційних можливостей та побажань осіб, що навчаються.

 

Стаття 9.Рівні освіти

1. У системі формальної освіти існують такі рівні:

дошкільна освіта;

середня освіта;

професійна освіта;

вища освіта.

2. Повна середня освіта розпочинається у віці 6-7 років і складається з:

початкової середньої освіти тривалістю 5 років;

базової середньої освіти тривалістю 4 роки;

профільної середньої освіти тривалістю 3 роки

3. Професійна освіта включає:

первинну професійну освіту, після виконання програм якої присуджується ступінь кваліфікованого робітника;

спеціалізовану професійну освіту, після виконання програм якої присуджується ступінь молодшого спеціаліста.

4. Вища освіта включає:

перший цикл вищої освіти, після виконання програм якого присуджується ступінь бакалавра;

другий цикл вищої освіти, після виконання програм якого присуджується ступінь магістра;

третій цикл вищої освіти, після виконання програм якого присуджується ступінь доктора філософії.

 

Стаття 10.Дошкільна освіта

1. Дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім'ї, закладах дошкільної освіти та у інші визначені спеціальним законом способи. Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини шляхом її навчання та піклування про її здоров'я, харчування, безпеку.

2. Держава гарантує право на отримання дошкільної освіти і оплачує її здобуття.

 

Стаття 11. Заклади дошкільної освіти

1. Прийом дітей у заклади дошкільної освіти проводиться за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють.

2. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, формуючи та підтримуючи мережу закладів дошкільної освіти, забезпечують достатню кількість місць у них для всіх охочих.

 

Стаття 12. Середня освіта

1. Метою середньої освіти є всебічний розвиток та соціалізація дитини. У процесі здобуття повної середньої освіти особа має засвоїти визначений суспільними потребами обсяг знань, сформувати прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, бути готовою до свідомого життєвого вибору та самореалізації, професійної діяльності та громадянської активності.

2. Держава гарантує усім громадянам право на отримання повної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна середня освіта в Україні є обов’язковою.

3. Профільна середня освіта переважно здобувається у відокремлених закладах освіти. Профільна середня освіта може мати академічне або професійне спрямування. Особа, яка отримує середню профільну освіту за програмою професійного спрямування, одночасно отримує ступінь кваліфікованого робітника.

4. Середня освіта може здобуватися особами в будь-яких формах, визначених законодавством. Вибір форми здобуття середньої освіти дітьми покладається на їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, із погодженням з дитиною.

5. Середню освіту особи здобувають на основі освітніх програм, що складаються відповідно до вимог Державного стандарту середньої освіти та затверджуються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти.

 

Стаття 13.Заклади середньої освіти

1. Заклади середньої освіти створюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів.

2. Мінімальна наповнюваність класів у закладах базової та профільної середньої освіти становить десять осіб. У сільській місцевості на запит територіальної громади можуть відкриватися заклади базової чи профільної середньої освіти із середньою наповнюваністю класів менше десяти осіб за умови, що територіальна громада надає повне матеріально-технічне забезпечення цього закладу, а максимально допустимі видатки шкільної субвенції з розрахунку на одного учня, затверджені Кабінетом Міністрів України, повністю забезпечують оплату праці педагогічних працівників.

3. Для здобуття середньої освіти можуть створюватися вечірні (змінні) школи, а також класи, групи з очною, заочною формами навчання при закладах середньої освіти.

4. Охочім надається право і створюються умови для прискореного закінчення школи, складання іспитів екстерном.

 

Стаття 14.Професійна освіта

1. Професійна освіта спрямована на формування і розвиток професійних та загальних знань, умінь і навичок осіб, необхідних для трудової діяльності за певною професією (групою професій) чи спеціальністю, що завершується здобуттям певного кваліфікаційного рівня.

2. Професійна освіта здобувається на базі повної середньої освіти або базової середньої освіти.

3. Здобуття професійної освіти на основі базової середньої освіти відбувається з одночасним здобуттям повної середньої освіти.

4. Заклади професійної освіти здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за кошти державного та місцевих бюджетів, а також за угодами з підприємствами, об'єднаннями, установами, організаціями, окремими громадянами.

5. Навчання особи у закладі професійної освіти на основі повної середньої освіти може оплачувати підприємство, установа, організація на підставі тристоронньої угоди про навчання та подальше працевлаштування.

6. Особа, яка отримала ступінь кваліфікованого робітника, може продовжити навчання за суміжною спеціальністю за скороченою програмою підготовки для отримання ступеня молодшого спеціаліста.

 

Стаття 15.Заклади професійної освіти

1. Заклад професійної освіти утворюється для провадження освітньої та інших видів діяльності на певних рівнях професійної освіти.

2. Заклади професійної освіти створюються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів. Заклад професійної освіти набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

3. При формуванні мережі державних і комунальних закладів професійної освіти проводяться консультації з відповідними об’єднаннями роботодавців та професійними асоціаціями.

 

Стаття 16. Вища освіта

1. Вища освіта забезпечує здобуття громадянами наукової і професійної (теоретичної та практичної) підготовки відповідно до їхніх інтересів і здібностей.

2. Держава створює громадянам України умови для реалізації їхнього права на здобуття вищої освіти, зокрема, через фінансування закладів вищої освіти.

3. Прийом громадян до закладів вищої освіти проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності закладу освіти та джерел плати за навчання.

4. Забороняється встановлювати пільги при вступі до закладів вищої освіти, зокрема, у вигляді права на вступ поза конкурсом. Для забезпечення доступу до вищої освіти осіб, котрі потребують додаткової соціальної підтримки та котрі не потрапили за конкурсом на навчання за кошти державного бюджету, держава може оплачувати вартість навчання за умовами, встановленими для осіб, що навчаються за контрактом, після проходження ними конкурсу на вступ до закладів вищої освіти. Порядок та обсяги державного фінансування вищої освіти для осіб, що потребують додаткової соціальної підтримки, визначає Кабінет Міністрів України.

5. Перший цикл вищої освіти, після виконання програм якого присуджується ступінь бакалавра, здобувається на основі повної середньої освіти або ступеня професійної освіти.

6. Другий цикл вищої освіти, після виконання програм якого присуджується ступінь магістра, здобувається на основі бакалаврського рівня вищої освіти.

За спеціальностями медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування магістерський рівень здобувається на основі повної середньої освіти у результаті виконання освітньої програми, обсяг якої становить 300-360 кредитів ЄКТС.

7. Третій цикл вищої освіти, після виконання програм якого присуджується ступінь доктора філософії, здобувається на основі магістерського рівня вищої освіти.

8. За результатами публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих наукових виданнях, особі може бути присуджений науковий ступінь доктора наук. Отримання ступеня доктора наук засвідчує високий рівень наукових досягнень особи.

 

Стаття 17.Заклади вищої освіти

  1. Заклади вищої освіти провадять освітню та наукову діяльність.
  2. Заклади вищої освіти державної форми власності засновуються, ліквідовуються чи реорганізовуються за рішенням Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України безпосередньо або через уповноважений ним орган здійснює права засновника.
  3. Заклади вищої освіти комунальної форми власності засновуються, ліквідовуються чи реорганізовуються за рішенням обласних рад, Київської та Севастопольської міських рад.
  4. Заклади вищої освіти приватної форми власності засновуються, реорганізовуються чи ліквідовуються за рішенням їх засновників (фізичних та/або юридичних осіб).
  5. Заклади вищої освіти отримують державне фінансування на підготовку фахівців та наукову діяльність на конкурсних засадах. При наданні державного фінансування враховується якість освіти та наукової роботи, зацікавленість абітурієнтів, потреби національного та регіональних ринків праці та інші фактори.
  6. Заклади вищої освіти, що отримують державне фінансування, здійснюють свою діяльність на основі контракту з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти, в якому, зокрема, вказуються стратегічні напрями підготовки фахівців та проведення наукових досліджень.

 

Стаття 18.Наукова діяльність у системі вищої освіти

  1. Науково-дослідна робота здійснюється науковими колективами, окремими вченими за договорами, контрактами, замовленнями, програмами, проектами. Для цього створюються наукові, науково-технічні, науково-виробничі й інші дослідницько-інноваційні підрозділи, проектні команди, об’єднання, асоціації, технологічні парки, центри нових інформаційних технологій, науково-технічної творчості тощо.
  2. Для отримання державного фінансування на наукову діяльність заклад вищої освіти та орган, уповноважений законом розподіляти державне фінансування наукової діяльності, укладають договір, що має, зокрема, регулювати питання комерціалізації наукових досягнень.
  3. Дохід, отриманий від комерціалізації результатів наукових досліджень, спрямовується на розвиток закладу вищої освіти.

 

Стаття 19. Документи про освіту

  1. Після успішного завершення навчання у акредитованому закладі освіти (освітній програмі) видається відповідний документ про освіту встановленого зразка.
  2. Зразки документів про освіту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти.
  3. Інформація про видані документи про освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту.

 

Стаття 20.Позашкільна освіта

  1. Позашкільна освіта спрямовується на розвиток здібностей і талантів дітей та молоді, здобуття первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для подальшої самореалізації та професійної діяльності.
  2. Позашкільна освіта та виховання здійснюються закладами освіти, сім'єю, трудовими колективами, громадськими організаціями, товариствами, фондами тощо і ґрунтуються на принципі добровільності вибору типів закладів, видів діяльності.
  3. Держава забезпечує умови для одержання учнями і молоддю позашкільної освіти.
  4. Фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти державного і місцевого бюджетів, батьків дітей або їх законних представників, з інших джерел, не заборонених законодавством. За кошти державного і місцевого бюджетів можуть фінансуватися лише акредитовані освітні програми.
  5. Для здійснення освітньої діяльності закладам позашкільної освіти надаються спортивні об'єкти, культурні, оздоровчі та інші заклади безкоштовно та на пільгових умовах. Порядок їх надання визначається місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

 

Стаття 21. Освіта дорослих як складова навчання впродовж життя

  1. Освіта дорослих – це усі форми здобуття та види освіти після завершення формальної освіти задля особистісного розвитку та професійного зростання через оновлення, розвиток і набуття нових знань, умінь та навичок. Освіта дорослих є складовою навчання впродовж життя.
  2. Держава створює умови для реалізації принципу навчання впродовж життя.
  3. Для           надання освіти дорослим можуть створюватися спеціалізовані заклади, установи, організації різних форм власності та організаційно-правових форм.
  4. Освіта дорослих фінансується за кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, роботодавців, тих, хто навчається, інших фізичних та юридичних осіб.
  5. Держава гарантує фінансування освіти дорослих для осіб, які потребують перекваліфікації у зв'язку зі станом здоров'я або через втрату актуальності здобутої раніше професії внаслідок технологічного розвитку.
  6. Держава фінансує освіту дорослих за спеціальностями, котрі визначені пріоритетними для економічного розвитку у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
  7. Працівники підприємств, установ, організацій усіх форм власності під час навчання за освітніми програмами для дорослих мають право на відповідний режим роботи, додаткову відпустку та пільги згідно з законодавством.

 

Стаття 22. Освіта осіб з особливими потребами.

  1. Держава створює правові, економічні, політичні, соціальні, психологічні та інші умов для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими потребами нарівні з іншими громадянами в отриманні якісної освіти, з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів, а також виявленні, усуненні перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню їх потреб у сфері освіти.
  2. Професійна підготовка або перепідготовка осіб з особливими потребами здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності. Вибір форм і методів професійної підготовки провадиться згідно з висновками медико-соціальної експертизи.
  3. При навчанні, професійній підготовці або перепідготовці осіб з особливими потребами поряд із загальними допускається застосування альтернативних форм організації навчання.
  4. Заклади освіти надають освітні послуги особам з особливими потребами нарівні з іншими громадянами, у тому числі шляхом створення належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення доцільного пристосування, що враховує індивідуальні потреби особи з особливими потребами.
  5. Виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти та Програми загальноосвітньої школи стосовно дітей з особливим потребами забезпечується з урахуванням їхніх нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей та у тій формі, яка для кожної дитини є найбільш адекватною та оптимальною.

 

Стаття 23. Інтеграція осіб з особливими потребами в загальноосвітній простір та інклюзивне навчання.       

  1. Заклади дошкільної та середньої освіти можуть створювати у своєму складі спеціальні та інклюзивні групи та класи для навчання дітей з особливими потребами.

2. Заклади дошкільної та середньої освіти зі спеціальними та інклюзивними групами та класами для навчання дітей з особливими потребами створюють спеціальні умови для їх корекційного освітнього процесу

3. Діти з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату та іншими порушеннями психофізичного розвитку у закладах освіти забезпечуються засобами індивідуальної корекції та технічними засобами реабілітації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Зарахування дітей з особливими потребами до групи та класу з інклюзивною формою навчання не може порушувати права інших учнів на ефективне навчання та засвоєння навчального матеріалу.

5. Утримання вихованців, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціальних закладах середньої освіти (школах-інтернатах) здійснюється за рахунок держави.

6. Зарахування та добір дітей для навчання у спеціальних закладах середньої освіти (школах-інтернатах), їх переведення з одного типу таких закладів освіти до іншого проводиться за висновком відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти.

7. Держава забезпечує безкоштовне харчування дітей з особливими потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах закладів середньої освіти, протягом усього періоду навчання у закладі середньої освіти.

 

Стаття 24. Психологічна служба в системі освіти

У системі освіти діє державна психологічна служба. Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи. За своїм статусом практичні психологи належать до педагогічних працівників.

 

Стаття 25. Соціально-педагогічний патронат у системі освіти

Соціально-педагогічний патронат у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім'ї і суспільства у вихованні дітей, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам, особам, які їх замінюють. Педагогічний патронат здійснюється соціальними педагогами. За своїм статусом соціальні педагоги належать до педагогічних працівників.

 

Стаття 26. Організація медичного обслуговування у системі освіти

Організація безкоштовного медичного обслуговування в системі освіти забезпечується місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, здійснюється закладами центрального органу виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, відомчими закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.

 

Стаття 27. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у закладах освіти покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника закладу освіти.

 

Розділ ІІ. Зміст освіти

Стаття 28.Державні стандарти освіти

1. Систему державних стандартів освіти в Україні складають стандарти освітньої діяльності та стандарти змісту освіти. Там, де не зазначено іншого, під стандартами освіти мають на увазі державні стандарти.

2. Стандарти освіти розробляються          для кожного рівня освіти. Стандарти освіти для професійної та вищої освіти розробляються для кожної спеціальності та для різних ступенів підготовки.

3. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти організовує розробку стандартів освіти за участі фахівців та затверджує їх.

4. Стандарт освітньої діяльності - це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного (програмного) забезпечення освітнього процесу.

5. Стандарт змісту освіти - перелік вимог до змісту, обсягів та результатів освітнього процесу.

6. Стандарти змісту освіти для всіх рівнів повинні визначати перелік обов'язкових результатів навчання (знань, умінь та компетентностей, якими повинен володіти випускник).

7. Стандарт змісту професійної та вищої освіти має визначати як загальноосвітні, так і специфічні для відповідної спеціальності знання, вміння та компетентності.

8. Стандарт змісту дошкільної та середньої освіти визначає також загальні вимоги щодо структури навчального плану.

9. Стандарти освіти мають відповідати найсучаснішим досягненням людства в сфері освіти та науки та бути доступними громадськості шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях та на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади в сфері освіти.

10. Відповідність освітнього процесу державним стандартам і вимогам визначається шляхом ліцензування, інспектування та акредитації закладів освіти і освітніх програм у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 29. Освітня програма       

  1. Освітня програма - це програма навчання, створена закладом освіти чи центральним органом виконавчої влади у сфері освіти, що визначає:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

обсяг навчального навантаження;

перелік навчальних предметів (дисциплін) та логічну послідовність їх вивчення;

очікувані результати навчання випускника.

2. Вимоги до результатів навчання за освітніми програмами формальної освіти можуть встановлюватися стандартами освіти.

3. Заклад освіти у межах своєї автономії на підставі освітньої програми розробляє навчальний план, який визначає:

перелік та обсяг навчальних дисциплін (предметів) і послідовність їх вивчення;

форми проведення навчальних занять;

графік освітнього процесу;

форми поточного і підсумкового контролю.

 

Стаття 30. Національна рамка кваліфікацій

1. Національна рамка кваліфікацій – це системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.

2. Національна рамка кваліфікацій є базовим кваліфікаційним стандартом, що:

забезпечує єдність системи, зв’язок між її рівнями та координування;

сприяє наступності освітніх програм, виходячи з концепції навчання впродовж життя;

сприяє визнанню знань, умінь і компетентностей, отриманих в результаті неформальної освіти;

сприяє міжнародній мобільності робітників та студентів шляхом зіставлення національних кваліфікацій з кваліфікаціями інших країн;

переорієнтує освітній процес на результати навчання.

3. Національна рамка кваліфікацій розробляється із залученням об’єднань організацій роботодавців і затверджується у порядку, визначеному законодавством.

 

Стаття 31. Галузеві рамки кваліфікацій

1. Для конкретизації опису кваліфікаційних рівнів у термінах компетентностей, що характерні для кваліфікацій певної галузі знань або виду економічної діяльності, можуть розроблятися галузеві рамки кваліфікацій.

2. Кваліфікаційні рівні галузевих рамок кваліфікацій ставляться у відповідність до кваліфікаційних рівнів Національної рамки кваліфікацій.

3. Галузеві рамки кваліфікацій затверджуються центральними органами виконавчої влади у відповідних сферах освіти та економічної діяльності.

 

Стаття 32. Забезпечення якості освіти

 

 

Розділ IV. Учасники освітнього процесу

Стаття 33. Права і обов’язки осіб, які навчаються

1. Особам, які навчаються, держава гарантує право на:

здобуття якісної освіти у системі формальної освіти;

вільний вибір закладу освіти і форми здобуття освіти;

академічну мобільність;

додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

навчання впродовж життя;

користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти;

свободу шукати, одержувати і передавати будь-яку інформацію та ідеї в усній, письмовій, друкованій та електронній формі;

участь та свободу в науково-дослідній, науково-технічній, літературній, художній і творчій діяльності;

свободу думки, совісті та релігії;

свободу асоціацій та мирних зборів;

особисту або через своїх представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;

безпечні й нешкідливі умови навчання та праці;

особливі умови для здобуття освіти (для осіб з особливими потребами та з соціально незахищених категорій населення);

забезпечення стипендіями, гуртожитками, інтернатами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, дискримінації на підставі кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, гендеру,

Категорія: Мої статті | Додав: Тамара (2015-06-04)
Переглядів: 424 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Друзі сайту
http:/poetkulakivski.ucoz.ru/

Copyright MyCorp © 2018