Дитина  - творча  особистість

         Можна  розглядати  Дитину  як    чистий  листок  для  творчості. Батьки, вчителі, родичі, друзі, весь  оточуючий світ  залишають  свій  автограф  на  цьому  листку  і  в результаті  ми  одержуємо  малюнок. Цей  малюнок  може  радувати  око, надихати  на  творчість, або  і  навпаки  викликати  агресію, розчарування, негативні  емоції. Він  може  стати  великою  цінністю  на  всі  віки,  а  може  бути  викинутим  на  смітник    чи  спаленим  на  вогнищі   і  забутим…

Якщо  проаналізувати  фізіологічний процес  розвитку   людини, всі  його  складові -  починаючи  від  сприйняття  світу  копіювання  поведінки  оточуючих, осмислення  життя   і  закінчуючи  власними  діями  і  вчинками  і,  нарешті, аналізу  цих  дій  і  вчинків  -  усвідомлюєш  всі  тонкощі  такого  важливого  процесу  - формування  людини. І  вже  в  твоїй  уяві - не  чистий  листок , а  надчутлива  фотоплівка, яка  реагує  на всі  існуючі  частоти.

Додаємо  психологічні параметри, генетичну  складову, рівень розвитку  інтелекту і  бачимо  перед  собою  маленьку  особистість  і  усвідомлюємо  свою  місію  в  її  становленні. Ця  Місія не що  інше, як творчий  процес з  усіма  передуючими  йому  передумовами  і  наслідками (щоденна  наполеглива, клопітка  розумова  робота). Якщо  говорити  про  обдарованих  дітей  то  власний  досвід  роботи  показує, що  їм  властиві  характерні особливості.  обдарована  дитина – це  дитина  яка  різко  виділяється  із  середовища  ровесників високим  розумовим  розвитком  завдяки  природним  задаткам  та  сприятливим  умовам  виховання, що  дозволяє  їм  досягти  вагомих  результатів. Обдаровані  діти  мають добру  пам’ять, особистий  світогляд, у  них  розвинена  свідомість, такі  діти   наділені  розвинутим абстрактним  та  теоретичним  мисленням. Вони  вміють  критично  оцінювати  навколишню  діяльність, прагнуть  проникнути  в  суть  речей  і  явищ, люблять фантазувати.

Обдаровані  діти  із  задоволенням  виконують складні  і  довгострокові  завдання.

Сучасне  суспільство, рівень розвитку  цивілізації  висуває  нові  вимоги  перед  освітою. Чи  може урок, побудований  з  розрахунку  на  посереднього  учня виконати завдання, що  їх  ставить  суспільство. Ці  завдання  порушують  проблему   традиційної  та  інноваційної  функцій  навчання.

Проблема  розвитку  особистості  учня  набула  ще  більшої  актуальності у  зв'язку  з  демократизацією  та  гуманізацією   всіх  аспектів  діяльності  сучасної  школи.

Ідеалом  сучасного навчання   є  особистість, визначальною  рисою  якої  є  не  енциклопедично  розвинена  пам’ять,а  гнучкий  розум, швидка  реакція  на  все  нове, з добрими  навичками, творчими  здібностями й  розвиненими  потребами для  пізнання  та  самостійної  дії , постійним  прагненням  учитися, спостерігати, досліджувати.   

Аналіз  наукової  та  методичної  літератури приводить  до  висновку, що  вчитель, ідучи  на  урок    вбачає  в  кожному  учневі  творчу  особистість.

Процес  навчання  і  виховання  в  сучасній  школі  поєднує  сучасний урок,позакласну  роботу, яка  включає  в  себе  різні  конкурси, турніри, олімпіади.

Торкнемося  уроку .

Орієнтація  процесу  навчання  на  розвиток  особистості, формування  його  компетенцій  вимагають  широкого використання активізуючих методик, інтерактивних  технологій, це  стосується  в  першу  чергу  нетрадиційних  уроків на  які  ми  сьогодні  робимо  ставку.

Проведення  нетрадиційних  уроків  та  позакласних  заходів  дає  можливість доповнити  і  поглибити  знання  учнів, розвинути  інтерес  до  предмету, формувати  у  них  компетенції, яких  потребує  сучасне  життя, зокрема: соціальні - брати  на  себе  відповідальність, бути  активним  у  прийнятті  рішень, у  суспільному  житті; полікультурні -розуміння  несхожості  людей, взаємоповага  до  їхньої  мови, релігії, культури; комунікативні - володіння  усним  і  писемним  спілкуванням; інформаційні - уміння  здобувати, критично  осмислювати й використовувати  різноманітну  інформацію; а також  спонукає  до  саморозвитку  та  самоосвіти, продуктивної  та  творчої  діяльності .

Досвід  роботи  багатьох  досвідчених  вчителів, практика  переконують, що  для  роботи  з  дітьми,  особливо  творчими,в  основі  кожного  з  уроків повинна  лежати  така  форма  організації  навчання  за  допомогою  якої  можна  керувати  діяльністю  учнів, їхнім інтелектуальним  і  психічним  розвитком. Сьогодні  ми  використовуємо  різні  методики. Зокрема  «мозковий  штурм», дискусія  у  великій  групі, робота  у  малих  групах, інтерв’ю, семінари, конференції, тренінги, і  т д. У  виборі  різних методик  важливу  роль  відіграє  віковий  фактор. Якщо  для  учнів  7-8  класів  характерними  є  уроки-змагання, уроки-естафети, уроки-подорожі, уроки – казки, театралізовані уроки, то  для  старшокласників - ігри  «дорослішають». Тут  переважають  ділові, рольові  ігри, які реалізують  через  уроки – конференції, уроки – інтерв’ю,уроки – диспути, уроки - суди тощо. Під  час  ділових  рольових  ігор   усі  учні  зайняті  серйозною  пошуковою  роботою, яка  нагадує  роботу  дорослих . Вони  працюють  творчо, самі  можуть  обрати  відомий  метод, а  можуть  і  запропонувати  свій власний  продукт  творчої  праці. Досвід  показує  що  така  робота  подобається  учням: вона  надає  широкий  простір для  самовираження, є  добрим засобом, що  залучає  учнів  до  активної  пошуково-творчої  діяльності, мобілізує  їх  творчий  потенціал, виробляє  наполегливість  у  досягненні  поставленої  мети.

Важливу  роль  відіграє  мотивація  навчання.

Прикладом  творчої  результативної  праці  для  учнів  може  бути  життя  та  праця  геніальних  вчених. На  сьогодні  відомо  багато  різноманітних  методів  в  цьому  плані.

Особливе  місце  займають  олімпіади, різні  позакласні  заходи. Наприклад,  конкурс  Кенгуру,  в  якому  взяли  участь  і  учні  нашої  школи,  стимулює учнів   до  розв’язування  цікавих  завдань  вдома. Кількість  бажаючих  взяти  участь  у  конкурсі  - підтвердження  того, що  ми  працюємо  не  дарма  і будемо  мати  добрі  результати  праці.